Турнір «Лицарі ввічливості»

План підготовки турніру

1.         Оформити книжкову виставку «В країні ввічливих наук»,

2.         Виготовити плакати з написом «Справжня ввічливість виявляється в доб­розичливому ставленні до людей» (Ж.-Ж. Руссо).

3.          Намалювати плакат із зображенням середньовічного лицаря. На вістрі його списа напис: «Турнір ввічливості».

4.          Зібрати народні прислів'я про. ввічливість, чемність.

5.          Провести бесід в класі на тему: «Добре слово потрібне всім».

План проведення турніру

I.     Вступне слово класного керівника.

II.    Хід турніру.

1.           Конкурс «Розминка».

2.           Гра «Закінчи речення».

3.           Конкурс «Лицарські манери».

4.           Інсценізація оповідання Ю. Ормолова «Чуйний хдопчик».

5.           Конкурс «Від теорії до практики».

6.           Літературний конкурс.

7.           Конкурс «Лицарі схрестили шпаги».

III.  Підсумок турніру.

Мета: Сформувати в дітей основи культури поведінки; виробляти звичку вживати ввічливі слова привітання та чемну форму звертання; привчати чемно поводитися в транспорті, у школі; дати уявлення про правила ввічливості; ви­ховувати бажання бути привітними і шляхетними.

Класний керівник. Доброго дня, любі діти!

- Ви так гарно відповіли мені «Доброго дня». Отож, ми побажали один одному, щоб день був добрий для кожного з нас, приніс радість, задоволення, добрий настрій. У нашого народу стало звичаєм вітати один одного цим хоро­шим, теплим побажанням. А ще кажуть: «Доброго здоров'я, «Здоровенькі були», «Моє шанування Вам» і ін. Є лагідні слова: «матуся», «татусь»... Є слова вагомі, - «держава», «Батьківщина». А ще є ввічливі слова, називаються вони чарівни­ми. Люди, які їх постійно вживають, називаються ввічливими, чемними. Чемна людина всім приємна, бо вона приносить втіху і хороший настрій.

Сьогодні ми проведемо турнір лицарів ввічливості. Учасниками турніру будете ви, знавці правил ввічливості і хорошого тону.

В нас є 2 команди:

І команда «Усмішка».

IІ команда «Сонечко».

Щоб у лицарському турнірі перемогти, потрібно бути мудрим і люб’язним, за щитами не ховатись, шпаги гострої не боятись, всі закони поведінки знати. Перемогти в турнірі буде просто, змагатися треба за кожен бал, суворо дот­римуючись законів ввічливості:

Перед тим, як розпочати конкурсну програму, я пропоную командам при­вітати одна одну. (Привітання команд).

Оголошую перший конкурс «Розминка».

Запитання для І команди:

Кого в минулому називали лицарями?

(У середні віки лицарями називали відважних, сміливих, мужніх воїнів, які носили лати, шолом, кольчугу, були озброєні списом і мечем. Щоб стати ли­царем, потрібно було пройти спеціальну підготовку. У 7 років хлопчиків відда­вали на навчання досвідченим воїнам. Вони навчали їх їздити верхи, стріляти з лука, метати спис, володіти мечем. Крім військовик наук, хлопчиків привчали дотримуватись слова, бути ввічливим і тактовним, виручати один одного, за­хищати слабшого, скривдженого, шляхетно ставитися до жінки).

Запитання до Il команди:

Яку людину ми називаємо лицарем у наші дні?

(Людину безкорисливу, готову на самопожертву в ім'я іншої, яка дотримує слова, ввічливу, доброзичливу, захисницю слабшого. Лицар здатний на сміливі вчинки, в його грудях б'ється благородне серце).

-      Діти, а в нашому класі є лицарі? (Діти відповідають).

Проведемо гру «Закінчи речення»

1.    Розтане навіть льодяна глиба від слова теплого... (спасибі).

2.    Зазеленіє навіть пень, коли почує ... (добрий день).

3.    За смачний обід і ситий скажем мамі ми ... (спасибі).

Наступний конкурс «Лицарські манери».

Завдання: «Хто найбільше скаже чарівних слів?»

Від кожної команди виходить по одному представникові. Кожний з вас повинен назвати всі відомі вам ввічливі слові і вирази. За кожне слово коман­да отримує 1 бал. (Діти називають ввічливі слова і вирази).

Можна зробити висновок, що є дуже багато ввічливих слів.

Завдання «Благородні вчинки».

Запитання для І команди.

Ми знаємо, що людина, коли приходить в дім, знімає шапку.

Звідки прийшов до нас звичай знімати шапку, коли заходиш в дім?

(Вирушаючи з дому в далеку дорогу, лицар одягав важкі лати і шолом на голову. Але ось по дорозі стоїть дім, де живуть знайомі. Переступаючи поріг, лицар знімає свій шолом. «Я тебе не боюсь, - говорив він цим жестом. - Бачиш, моя голова відкрита. Я тобі вірю.» Цей звичай знімати шапку залишив­ся до нашого часу).

Запитання для Il команди.

Звідки до нас прийшов звичай, вітаючись, знімати рукавичку?

(З тих самих лицарських часів. Знявши рукавичку, лицар показував, що в його руці немає зброї, що він ставиться до зустрічного доброзичливо. І в наш час знімають рукавицю при зустрічі в знак поваги до товариша. Ні в якому разі не слід вітатися сидячи. Потискуючи руку, слід дивитися не кудись убік, а в очі тому, з ким вітаєшся).

Гра «Допоможи незнайкові»

Уявіть, що ми поїхали на виставу до театру. Театр - це завжди свято, а до свята треба готуватися заздалегідь. І не запізнюватися, щоб нікому не псувати настрою.

Завдання: «Ми йдемо в театр».

Запитання для І команди.

1.            За скільки хвилин до початку вистави потрібно приходити до театру?

2.            Як знайти своє місце? (Діти дають відповіді).

Запитання для IІ команди.

1.            Як бути з морозивом, якщо ти не встиг його з'їсти, а дзвінок уже пролунав?

2.            Як пройти на своє місце? (Діти відповідають).

Поки журі підбиває підсумки, ми подивимося інсценізацію оповідання Ю. Єрмолова «Чуйний хлопчик».

Дійові особи:

Костик, чуйний хлопчик

Марія Петрівна, його сусідка.

Бабуся.

(На лавочці сидить бабуся, іде Костик).

Костик (до себе). Сьогодні 8-Березня, Буду з усіма жінками найчемнішим і найуважнішим з усіх хлопців. Ондечки бабуся сидить на лавочці. Хай вона тільки опустить свою палицю, я одразу ж її підніму. От вона й розкаже всім: - Ой, який же в нас Костик чуйний та вихований». (Чекає). Чого це вона палицю не випускає? Так цілісінький день можна чекати.

(У дворі з'являється сусідка Кості - Марія Петрівна з важкою господарсь­кою сумкою).

Костик: О! Краще їй допоможу. (Підбігає до Марії Петрівни). З магазину, чи як?

Сусідка: Еге ж. Купила ось до свята.

Костик: Гаразд, так вже і бути, донесу вам сумку до під'їзду. Тут зовсім близенько. Давайте, чи що? А то пихкаєте, як паровоз. (Костик простягає руку за сумкою. Але сусідка. відсторонивши його, іде далі).

Бабуся (до себе). Ой, який грубий, який невихований хлопчик, І чому тільки його в школі вчать?

Костик (бабусі): Це я-я-я - невихований? Та ви що, сліпі, чи що? Я ж тільки що ... на ваших очах ... Ну, вже більше нізащо нікому не допоможу. (Біжить, підбиває ногою бабусину палицю. Та хитає головою). Нізащо, нікому... Досить з мене. Дякую...

-      Що не правильно зробив Костик? Як він себе повів?

Класний керівник. Не треба бути відмінником з геометрії, аби розуміти, що тарілки різняться між собою величиною і формою. З глибоких тарілок їдять супи та борщі, на мілку таріль кладуть страву другу, а на маленьку - тістечка або фрукти. Для компоту є спеціальні глибокі блюдця або чашки.

Отож, запам'ятайте:

-      Кожну страву їдять з різних тарілок.

Все, що ми поклали в тарілку, ми мусимо з'їсти.

-      Протягом усього обіду тарілка має стояти на своєму місці, мов приклеєна.

-      Всі наїдки, що стоять на столі, передають з рук в руки.

Страви в тарілці - можна їсти. Але чим? Як?

Хто знає, як правильно сервірувати стіл?

Наступний конкурс: «Від теорії до практики».   ,

(Запрошуються по одному учаснику від кожної команди. Вони повинні роз­ставити на столі столовий набір - тарілку, зліва від неї виделку, праворуч ніж та ложку, причому ложку і виделку кладуть увігнутими сторонами донизу).

- Скажіть, будь ласка, як випити чашку компоту з ягідьми? (Для цього спо­чатку потрібно випити рідину, а потім з допомогою ложечки дістати ягідки. Кісточку випльовують спочатку в ложечку, а потім кладуть в блюдечко).

Літературний конкурс.

Учасники команд по черзі читають вірші Г. Бойка.

Некультурні хазяї

Із гостини по сніжку       

Хлопчики вертались,      

А товариш запитав:        

- Як вам гостювалось?    

- Та нічого, все як слід ...

Тільки бачиш, друже,

В тому домі хазяї           

Некультурні дуже.          

Некультурні хазяї,          

Прорто не хороші, -       

У прихожій не зняли      

З нас вони калоші.          

Навіть з наших кожушин  

Снігу не струсили.          

То ми так як увійшли,

І до столу сіли.

Про культуру школяра

Наш Валерій виступать

Готувався днів із п'ять.

Добре готувався, -

-         Та перестарався!

Став до столу і мовчок,

Позіхнув у кулачок,

Пальцем носа копирнув,

Рукавами піт змахнув.

Потім ще й почухав

Нігтями за вухом,

Підсмикнув штанці Валера...

В класі засміялися:

«Про культуру школяра»

Доповідь та звалася!

Завдання. Яка команда назве більше прислів'їв про ввічливість і чемність?

(Тепле слово і в мороз зігріє. За добре слово грошей не платять, а ска­жеш - усім приємно. Ласкаве слово, наче день весняний...).

Конкурс  «Лицарі схрестили шпаги». (Ситуації).

1.            Ти йдеш з товаришем по вулиці. Він призупинився і привітався з незнай­омою людиною. Чи потрібно тобі вітатися?

2.            Ти часто зустрічаєш людину, але не знайомий з нею. Чи потрібно тобі вітатися з нею?

3.            Відвідуючи хворого товариша не затримуйся надовго, тому...

4.            Розповідаючи про щось цікаве, не розмахуй руками, тому...

Гpa «Незнайко».

Журі підбиває підсумки.

Класний керівник. Так що ж, на вашу думку, означає слово «ввічливість»?

Ввічливість - це вміння делікатно, люб'язно ставитись до людей, які нас оточують.

Куди б не прийшла ввічлива людина - в школу, додому, в гості, вона завж­ди привітається. Навіть, коли входить до кабінету зубного лікаря. А найголов­ніше. вона завжди зробить це першою. Заходячи до магазину, справжній джентельмен скаже: «Добрий день» або «Здрастуйте».

У нас багато гарних привітань, починаючи з «Доброго ранку» і закінчуючи «На добраніч», їх можна змінювати протягом дня і вони нам не набриднуть. Своїм товаришам ви можете сказати «Привіт» або «Бувай». Але із старшими так не вітаються. (А як?).

Ввічлива людина вітається з усіма знайомими. У місті ми, звичайно, не станемо вітати кожного зустрічного. Але в селі, де всі знають один одного, треба вітатися з усіма, якщо ви здаля помітили знайомого, не кричіть через усю вулицю. Можна підняти руку і помахати або зняти шапку, чи вклонитися, залежно від того, кого ви вітаєте.

Діти, не забудьте, що:

-      Не можна вітатися сидячи - треба встати.

-      Коли заходить вчитель, потрібно встати без шуму.

-      Якщо в кімнаті багато людей, то мовчки вклоніться. Так ви привітаєтеся з усіма одразу.

Діти, основною супутницею ввічливості є доброта. Якщо людина не має доброти, чуйності до інших, то вона може на перший погляд бути чемною, але не може бути ввічливою.

Доброта, сердечність, ввічливість розкриваються добротою, сердечністю та ввічливістю саме тоді, коли людина зберігає ці якості в найскладніших для неї обставинах, - не відповідаючи злом на зло, або образою на образу, а навпаки, перемогою зла добротою серця.

А зараз учасники турніру дадуть клятву лицарів:

1. Клянемось лицарями бути.     

Завжди спасибі говорити. .

Добрий день» та «До побачення»                 

Мають у житті велике значення. 

2. Клянемось лицарями бути!

І лінь та грубість позабути.

Науки різні знати

А про етикет не забувати.

3. Клянемось лицарями бути,

У боротьбі зі злом добро здобути.

Нечему вразити мечем чарівним.

Словом суворим і цілющим.

Всі разом: Клянемось лицарями бути!

Класний керівник. Будьте завжди ввічливими, чуйними і уважними. Зустрі­нете знайомих - привітайтесь. Допустившись помилки, виявивши грубість, по­просіть вибачення:

Учениця. Я прошу вибачення у мами за те, що поверталась додому зі школи довгою дорогою і тому спізнилась. А мама чекала на мене, дуже турбу­валася і навіть плакала. Більше я такого не зроблю ніколи.

Учень. Батьки дуже стурбовані моїм навчанням. Я знаю, що вони пережи­вають не тільки за мої оцінки, а й за моє ставлення до праці. І хоча мені вже не так цікаво вчитися (з окремих предметів), як раніше, заради спокою моїх батьків я візьму себе в руки.

Класний керівник. Завжди допомагайте старшим, молодшим, друзям. Ніко­ли не перебивайте співрозмовника, навіть тоді, коли ви з ним не погоджуєте­ся, вислухайте його до кінця і тільки тоді висловіть свою думку. Дружіть з «ввічливими словами». Будьте завжди шляхетними і вас любитимуть та пова­жатимуть. Запам'ятайте: добре слово потрібне всім.

Які слова треба говорити, коли вітаєшся?

(Добрий ранок, добрий день, добрий вечір і т. д.)

Які слова треба говорити, коли ви звертаєтесь до когось з проханням? (Прошу, будьте ласкаві, дозвольте...)

Які слова ми говоримо, коли вибачаємося перед кимось? (Вибачте, прошу вибачення...)

Які слова ми говоримо, прощаючись? (Прощавайте, на все добре, до по­бачення, на добраніч…)

Класний керівник. Лицарський турнір завершено. Перемогли в ньому друж­ба, мудрість. А тепер пропоную виробити «Правила спілкування».

Основні правила спілкування

1.            Будьте завжди ввічливими, привітними й доброзичливими, з повагою ставтесь до співрозмовника.

2.            Умійте слухати інших і ніколи не перебивайте.

3.            Намагайтеся, щоб спілкування з вами було для людей корисним і при- ємним. Учіться допомагати людям словом і ділом.

4.            Не бійтеся розпочинати розмову з незнайомими людьми, але не будьте нав'язливими.

5.            Пам'ятайте: неввічливо багато говорити про себе, перебивати співроз­мовника.

6.            Говоріть про те, що може бути цікавим співрозмовнику. Враховуйте його вік, характер, інтереси.

7.            Не розмовляйте без потреби голосно, не вживайте грубих слів.

8.            Не завдавайте людям шкоди словом.

9.            Намагайтеся ввічливо попросити і ввічливо відмовити, не образивши людину своєю відмовою.

10.       Вчіться відчувати настрій співрозмовника, його ставлення до ваших слів. Намагайтеся не виявляти свого поганого настрою.

11.       Використовуйте в спілкуванні звертання і ввічливі слова.

Словничок привітних слів

Доброго ранку! Доброго дня! Доброго вечора! Усього доброго! Доброго Вам здоров'я! До побачення! На добраніч! На все добре! Дай Боже здоров'я! Бувайте здорові! Ходіть здорові! Всього найкращого! До зустрічі! Прощавайте! Щасти Вам!