АСИНДЕТОН

Методична цінність

Гра сприяє практичному освоєнню школярами законів побудови ре­чень, відомостей про сполучник та його функції в мовленні, привчає за­стосовувати на практиці здобуті лінгвістичні знання, розвиває мислення й увагу, волю й цілеспрямованість, спонукає учнів прискорювати темп виконання навчальних дій.

II.    Правила гри.

Учні одержують тексти, складені з речень, у яких пропущено сполуч­ники (у перекладі з давньогрецької мови «асиндетон» — безсполучни­ковість). Завдання гравців — правильно і швидко відновити пропущені сполучники. Перемога дістається тому гравцеві, який першим виконує завдання. Час гри може обмежуватися, також сама гра може тривати до першого виконання завдання.

III.  Тексти для гри

Текст № 1

Річку за літо так попересихали, ... бранці переходили через них, не замочив­ши ступні. ... частіше зустрічалися ліси ... пишні гаї горіхів, кизилу ... тамарис­ку, сповитих пишним клематисом в клоччі білясто-сірого пуху. Ящірки переля­кано кидалися з-під ніг ... гинули під кінськими копитами. Одні були зелені, ... малахіт, інші — ... бронза. Зникали тополі, ... так болісно нагадували бранцям рідні села ... хутори. Замість них стрункими обелісками здіймалися в небо чорно-зелені кипариси: ... здавалося, ... їх легкі силуети підказали мусульманським зодчим контури мінаретів.

Частіше зустрічалися аули. Тепер вони вже не вражали мовчазною порож­нечею. Навколо них здіймалися пишні сади ... виноградники, плантації кафана ... дюбеку — найкращих кримських тютюнів. По шляхах рипіли вози ... мажари, дріботіли маленькі вухасті ослики з величезними кошами городини, запашних динь ... малахітово-зелених кавунів. В аулах чути було сміх, пісні, музику. Біло­бороді діди сиділи на галерейках маленьких кав'ярень, смоктали своє наргіле ... зацікавлено дивилися на незліченні юрби невільників, струміли повз них потоком. Життя буяло навколо них, ... щодня. Шевці шили просто неба чепурні жіночі папучі ... мешти, крамарі торгували, ковалі кували лемеші |… різний нескладний сільськогосподарський реманент...

Первісний вигляд тексту

Річку за літо так попересихали, що бранці переходили через них, не замочив­ши ступні. Проте частіше зустрічалися ліси і пишні гаї горіхів, кизилу і тамарис­ку, сповитих пишним клематисом в клоччі білясто-сірого пуху. Ящірки переля­кано кидалися з-під ніг і гинули під кінськими копитами. Одні були зелені, як малахіт, інші — як бронза. Зникали тополі, що так болісно нагадували бранцям рідні села і хутори. Замість них стрункими обелісками здіймалися в небо чорно-зелені кипариси: і здавалося, що їх легкі силуети підказали мусульманським зодчим контури мінаретів.

Частіше зустрічалися аули. Тепер вони вже не вражали мовчазною порож­нечею. Навколо них здіймалися пишні сади й виноградники, плантації кафана й дюбеку — найкращих кримських тютюнів. По шляхах рипіли вози і мажари, дріботіли маленькі вухасті ослики з величезними кошами городини, запашних динь і малахітово-зелених кавунів. В аулах чути було сміх, пісні, музику. Біло­бороді діди сиділи на галерейках маленьких кав'ярень, смоктали своє наргіле і зацікавлено дивилися на незліченні юрби невільників, що струміли повз них потоком. Життя буяло навколо них, як щодня. Шевці шили просто неба чепурні жіночі папучі і мешти, крамарі торгували, ковалі кували лемеші і  різний нескладний сільськогосподарський реманент... (Зінаїда Тулуб)